Сектор освіти Буської районної державної адміністрації

Півстоліття минуло з того часу, коли чудовий навчальний заклад в Ожидові вперше відкрив свої двері для дітей. У цей далекий день 1 вересня 1968 року на його подвір’ї пролунав перший дзвоник і покликав своїх вихованців у чарівну країну знань.

Рідній школі – півстоліття!!!

                                  Повертайтесь до рідної школи, 

                                  Повертайтеся в будь-який час.

                                 Вона вас не забуде ніколи, 

                                 Двері завжди відкриє для вас!!!

Півстоліття минуло з того часу, коли чудовий навчальний заклад в Ожидові  вперше відкрив свої двері для дітей. У цей далекий день 1 вересня 1968 року  на його подвір’ї пролунав перший дзвоник і покликав своїх вихованців у чарівну країну знань. І вже 50 років не змовкає цей сріблястий передзвін у стінах рідної школи. 

      Святкування ювілею відбулося на шкільному подвір’ї, яке вмістило всіх бажаючих поздоровити «ювілярку». А їх було чимало: це Всечесний отець Михайло, сільський голова Шах О. Ю., колишні випускники цього закладу і сьогоднішні учні школи та їх батьки,  ветерани педагогічної праці, які нині перебувають на заслуженому відпочинку, друзі і партнери школи.

       Привітати школу з ювілеєм, учнівський та педагогічний колективи з початком нового етапу шкільного життя також прибули на урочистості голова райдержадміністрації Петро Мороз, його заступник Тетяна Сай, начальник відділу освіти РДА Галина Олійник. «Щиро вітаю усіх Вас із традиційним вересневим святом першого дзвоника – Днем знань, який відкриває світ пізнання та сходження до одвічних життєдайних джерел цивілізації», – сказав очільник району Петро Мороз, звертаючись до присутніх учасників урочистостей. «Сьогодні двічі свято, адже 50-річний ювілей школи – це не тільки стіни закладу, насамперед, це – дух, пам’ять, традиції, наступність поколінь. Це тисячі випускників і теперішніх учнів, це ті педагоги, хто щодня переступає поріг, сіючи зерна доброго, розумного, вічного, й ті, кого вже немає сьогодні, але завжди живуть вони в пам’яті учнів та колег, і вчителі-пенсіонери, для яких найвища нагорода в житті – успіхи колишніх вихованців, їхні щирі слова подяки.
Я вітаю кожного з Вас з цією знаковою датою. Бажаю мирного неба, невпинного руху вперед, успішного здійснення всіх планів та задумів», – зазначив голова РДА. В дарунок школі Петро Мороз передав сучасний мультимедійний проектор.

      У ході урочистостей прозвучало багато щирих, теплих слів подяки тим людям, які творили славетну історію Ожидівської школи. Мова, передусім, про засновника школи – першого директора, людину, якій Бог дарував талант любити людей, а особливо дітей, людину, з якою пов’язано багато років процвітання і творчого злету навчального закладу. Так, це про Зіну Іванівну Пусь. Мова також про перших педагогів нашої школи: Торохтія М.Г., Кулицьку І. С., Слободяник Т. І., Мех О. М.,  Джек Є М., Біль В. В., Люту Є. М., Гапчин О. П., Солтис Я. Л. , про подружжя Скочинських, Колісників, Загоруйків, Батюків, Москвів, Пилипчуків та багато інших.

       Велика подяка і повага колишнім директорам Березяк Г. С. та Прохоровській Н. П. за відродження традицій та авторитет  школи.

       Хвилиною мовчання було вшановано тих працівників та випускників школи, яких вже немає серед нас.  

       Раділи педагоги, що так багато людей завітало на свято, витирали сльози однокласники, які зустрілися через п’ятдесят літ, першокласники 1968 року, котрим випала честь ввести на святкове дійство 24-х цьогорічних первачків.

       Щирими оплесками вітали усі присутні наших випускників героїв-воїнів АТО  Романишина Назара та Султанова Романа, щоб подякувати їм за відвагу, мужність та героїзм.

        Концертну програму представили гостям талановиті випускники Сень Віталій та родинний дует у складі Олі і Володі Янівих, учасники шкільної художньої самодіяльності Лапанюк Вікторія, Гапчин Ірина, Чучман Вікторія, Особа Олеся, Дрозд Оксана, Дрозд Марія, Крокіс Орест, учасники танцювального колективу «Етуаль».  

        Кожне слово, сказане господинею свята – директором Світланою Любомирівною карбувалося в пам’яті випускників, бо воно – про них, про їхнє життя і про одвічну любов – рідну Ожидівську школу.
«З нагоди такого свята, хочеться привітати усіх, чия доля пов’язана з Ожидівською школою, побажати творчих злетів і натхнення, довгих та щасливих років, сповнених радістю і приємними турботами. Нехай це свято серця і душі ніколи не закінчується. Продовжуйте своєю працею, навчанням, гарними справами прославляти свою школу, а отже розбудовувати нашу державу, зміцнювати її могутність! Спасибі Вам за спілкування, за зустріч, за тепло. Я вдячна всім, хто прийшов на наш ювілей. Вдячна за Вашу підтримку, за Вашу щиру вдачу, щиру любов. Окрема подяка моїм колегам -вчителям- неординарним, небайдужим, творчим, та уважним,чия підтримка і допомога є важливою , і хочу побажати їм добра, мудрості та любові.
     А зараз настав час дзвіночку сказати своє слово 50-й раз! І продзвенить він у руках першокласниці Веселовської Вероніки та першокласника 1968 року Чучмана Теодора. У добрий час, шкільна родино!»

      Після свята усі зайшли до школи. У фойє гості змогли помилуватися рушниками, на яких випускники традиційно вишивають власні прізвища,
також розглядали стенди, затримуючись біля фотографій, впізнавали, ділились враженнями. Відвідали класи, сіли за парти, згадали друзів, непомітно витираючи сльози та ховаючи їх за посмішками, пригадували шкільні витівки, безпечну молодість, дивувались плинності часу. Адже півстоліття для людини – це океан емоцій, що сповнений перемогами, поразками, успіхами вже власних дітей, внуків, правнуків…
                    З ювілеєм тебе, рідна школо! Зі святом усіх нас!

Дрозд Г. Р.,

педагог-організатор

        



« повернутися до списку новин